- надійність
- [над’і/йн'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
надійність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
надірваність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
надірваність — ності, ж. Стан за знач. надірваний. Надірваність голосу … Український тлумачний словник
надійність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до надійний. 2) тех. Властивість об єкта зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів … Український тлумачний словник
над статечність — незважаючи на статечність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
надійність захисту інвесторів — створення необхідних умов (соціально політичних, економічних, правових) для реалізації інтересів суб’єктів фондового ринку та забезпечення захисту їх майнових прав … Глосарій термінів фондового ринку
надѣтисѧ — (1*), НАДЕЖ|ОУСѦ, ЕТЬСѦ гл. Надеяться: добро ѥсть надѣтисѧ на г(с)а б҃а нежели на чл҃вка Пр 1383, 101б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наділяти — я/ю, я/єш, недок., наділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Виділяти комусь частину чого небудь для користування. || Давати що небудь у подарунок; обдаровувати. 2) перен. Виражати прихильність, вдячність і т. ін. у нагороду за що небудь. 3)… … Український тлумачний словник
над — рідко на/ді, на/до, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з над виражають: Просторові відношення: 1) з оруд. в. Уживається для позначення предметів, осіб, вище яких відбувається дія. || Уживається для позначення предметів, осіб, до яких хто… … Український тлумачний словник
надія — ї, ж. 1) Впевненість у можливості здійснення чогось бажаного, потрібного, приємного; сподівання. 2) Те (той), на що (на кого) можна надіятися, покладатися, що (хто) є відрадою, опорою для кого небудь. Плекати надію. •• Бу/ти при наді/ї діал. бути … Український тлумачний словник